Публікації
Як перехід на водень зможе врятувати українську металургію?
Українська металургія зазнала значного спаду за останні 10 років. Втрата промислових потужностей, зокрема таких гігантів, як "Азовсталь" і ММК ім. Ілліча, а також родовищ сировини після окупації частини Донбасу та Криму, призвела до того, що виробництво сталі скоротилося у понад 4 рази. Однак попри ці виклики Україна все ще має значний потенціал для відновлення металургійної галузі завдяки багатим покладам залізної руди та можливостям технологічної модернізації.
Чому українська металургія має перспективи?
Україна володіє одними з найбільших у світі запасів залізної руди – країна посідає 5 місце у світі та є першою в Європі за цим показником. Це дає змогу після закінчення війни та відновлення логістичних маршрутів створити конкурентоспроможну металургійну промисловість нового покоління.
Сучасні тренди світової металургії спрямовані на зниження викидів CO2, підвищення енергоефективності та екологічної безпеки виробництва. Європейський Союз висуває жорсткі екологічні вимоги, зокрема через ініціативу Green Deal, яка передбачає зниження викидів СО2 у металургії до 0,25 тонни на 1 тонну сталі до 2050 року. З 2026 року буде введено вуглецевий податок на імпортовану продукцію, що зробить традиційне виробництво сталі значно дорожчим.
Тому щоб залишатися конкурентоспроможною на міжнародному ринку, Україна повинна переходити до "зеленої" металургії – виробництва сталі з мінімальними викидами CO2, зокрема за допомогою водню та електрометалургії.
Як працюватиме "зелена" металургія?
Термін "зелена сталь" ще не має єдиного визначення, але загалом він означає виробництво сталі із зниженими викидами парникових газів. Є два основні шляхи декарбонізації металургії:
У розвинених країнах уже реалізуються проєкти зі створення "зеленої" металургії. Наприклад, у Швеції працює HYBRIT – ініціатива, спрямована на виробництво сталі без викидів CO2. Аналогічні проєкти розглядаються і в Німеччині, Франції та США.
Україна стикається з низкою проблем на шляху до екологічної модернізації металургії:
Однак є й позитивні фактори:
Металургія залишається стратегічно важливою для економіки України, а її майбутнє залежить від переходу до "зеленої" сталі та використання водню. Це потребує значних інвестицій та модернізації, але забезпечить конкурентоспроможність на міжнародному ринку.
Чому українська металургія має перспективи?
Україна володіє одними з найбільших у світі запасів залізної руди – країна посідає 5 місце у світі та є першою в Європі за цим показником. Це дає змогу після закінчення війни та відновлення логістичних маршрутів створити конкурентоспроможну металургійну промисловість нового покоління.
Сучасні тренди світової металургії спрямовані на зниження викидів CO2, підвищення енергоефективності та екологічної безпеки виробництва. Європейський Союз висуває жорсткі екологічні вимоги, зокрема через ініціативу Green Deal, яка передбачає зниження викидів СО2 у металургії до 0,25 тонни на 1 тонну сталі до 2050 року. З 2026 року буде введено вуглецевий податок на імпортовану продукцію, що зробить традиційне виробництво сталі значно дорожчим.
Тому щоб залишатися конкурентоспроможною на міжнародному ринку, Україна повинна переходити до "зеленої" металургії – виробництва сталі з мінімальними викидами CO2, зокрема за допомогою водню та електрометалургії.
Як працюватиме "зелена" металургія?
Термін "зелена сталь" ще не має єдиного визначення, але загалом він означає виробництво сталі із зниженими викидами парникових газів. Є два основні шляхи декарбонізації металургії:
- Перехід на водень – заміна традиційного коксу воднем у процесі виплавки сталі. Це дозволяє значно зменшити або повністю усунути викиди CO2.
- Електрометалургія – використання електродугових печей, які працюють на "зеленій" електроенергії (з відновлюваних джерел) та металобрухті, що мінімізує викиди вуглецю.
У розвинених країнах уже реалізуються проєкти зі створення "зеленої" металургії. Наприклад, у Швеції працює HYBRIT – ініціатива, спрямована на виробництво сталі без викидів CO2. Аналогічні проєкти розглядаються і в Німеччині, Франції та США.
Україна стикається з низкою проблем на шляху до екологічної модернізації металургії:
- Відсутність стабільних інвестицій через війну та ризики для бізнесу.
- Дефіцит інфраструктури для водневої металургії.
- Залежність від експорту сировини – без переробки руди у високотехнологічну продукцію українська металургія не буде конкурентоспроможною.
Однак є й позитивні фактори:
- Великі запаси залізної руди, що дає можливість створювати нові виробничі потужності.
- Високий попит на "зелену" сталь у Європі, яка буде купувати продукцію з низьким вуглецевим слідом.
- Доступ до дешевої "зеленої" електроенергії після розвитку відновлюваних джерел енергії.
Металургія залишається стратегічно важливою для економіки України, а її майбутнє залежить від переходу до "зеленої" сталі та використання водню. Це потребує значних інвестицій та модернізації, але забезпечить конкурентоспроможність на міжнародному ринку.
