Публікації
Як відновлювана енергетика допоможе Україні подолати енергетичну кризу
Україна зіткнулася з критичною енергетичною кризою через знищення російськими ударами гігаватів генеруючих потужностей, особливо маневрової генерації – ТЕС і ГЕС, які забезпечували гнучкість системи в години пікового навантаження.
У короткостроковій перспективі найефективнішим рішенням може стати розвиток вітрової енергетики, яка є найдешевшою за повною собівартістю та швидкою у будівництві. За рік можна звести вітрову електростанцію (ВЕС), а за два – масштабні об’єкти. Вже зараз в Україні є готові до реалізації проєкти, які пройшли всі етапи девелопменту.
Згідно з розрахунками "Укренерго", країна потребує 8 ГВт нових потужностей ВДЕ (відновлюваної енергетики), до 1,5 ГВт газових маневрових електростанцій, 1,5 ГВт біоТЕС та 1 ГВт енергосховищ. Українська вітроенергетична асоціація оцінює потенціал швидкого будівництва ВЕС у 4–5 ГВт.
Однак масштабне впровадження "зеленої" енергетики потребує вирішення низки проблем:
Створення механізму корпоративного PPA (довгострокових договорів на купівлю-продаж електроенергії). В Україні цей механізм відсутній, що ускладнює залучення міжнародних інвестицій. Запровадження PPA забезпечить передбачувані прибутки для інвесторів, що суттєво прискорить будівництво нових станцій.
Страхування інвестицій. Через високі воєнні ризики багато проєктів ВДЕ залишаються нереалізованими. Держава вже запустила механізм страхування, проте його ліміти (до 200 млн грн) недостатні. Необхідно створити потужний фонд спільно з міжнародними фінансовими інституціями, щоб гарантувати безпеку вкладень.
Повернення боргів перед ВДЕ. У 2024 році "Гарантований покупець" сплатив лише 60% коштів за "зелену" енергію, а загальна сума боргу перевищує 18 млрд грн. Держава могла б вирішити проблему, надавши кредит "Енергоатому" або випустивши облігації, що дозволило б повернути кошти інвесторам і стимулювати нове будівництво.
Наразі найдешевшими джерелами енергії у світі є наземна та офшорна вітрова і сонячна генерація. LCOE (приведена вартість електроенергії) для атомної енергетики оцінюється в $230–432 за МВт-год, тоді як ВЕС є значно дешевшими. В умовах війни та енергетичної кризи Україна має використовувати цю перевагу.
Розвиток відновлюваної енергетики – не лише технічне питання, а й економічний фактор, що впливає на стабільність бізнесу, соціальну сферу та обороноздатність країни. Від того, як швидко буде побудована нова генерація, залежить, чи зможе Україна подолати енергетичну кризу та зменшити вплив відключень на життя громадян.
У короткостроковій перспективі найефективнішим рішенням може стати розвиток вітрової енергетики, яка є найдешевшою за повною собівартістю та швидкою у будівництві. За рік можна звести вітрову електростанцію (ВЕС), а за два – масштабні об’єкти. Вже зараз в Україні є готові до реалізації проєкти, які пройшли всі етапи девелопменту.
Згідно з розрахунками "Укренерго", країна потребує 8 ГВт нових потужностей ВДЕ (відновлюваної енергетики), до 1,5 ГВт газових маневрових електростанцій, 1,5 ГВт біоТЕС та 1 ГВт енергосховищ. Українська вітроенергетична асоціація оцінює потенціал швидкого будівництва ВЕС у 4–5 ГВт.
Однак масштабне впровадження "зеленої" енергетики потребує вирішення низки проблем:
Створення механізму корпоративного PPA (довгострокових договорів на купівлю-продаж електроенергії). В Україні цей механізм відсутній, що ускладнює залучення міжнародних інвестицій. Запровадження PPA забезпечить передбачувані прибутки для інвесторів, що суттєво прискорить будівництво нових станцій.
Страхування інвестицій. Через високі воєнні ризики багато проєктів ВДЕ залишаються нереалізованими. Держава вже запустила механізм страхування, проте його ліміти (до 200 млн грн) недостатні. Необхідно створити потужний фонд спільно з міжнародними фінансовими інституціями, щоб гарантувати безпеку вкладень.
Повернення боргів перед ВДЕ. У 2024 році "Гарантований покупець" сплатив лише 60% коштів за "зелену" енергію, а загальна сума боргу перевищує 18 млрд грн. Держава могла б вирішити проблему, надавши кредит "Енергоатому" або випустивши облігації, що дозволило б повернути кошти інвесторам і стимулювати нове будівництво.
Наразі найдешевшими джерелами енергії у світі є наземна та офшорна вітрова і сонячна генерація. LCOE (приведена вартість електроенергії) для атомної енергетики оцінюється в $230–432 за МВт-год, тоді як ВЕС є значно дешевшими. В умовах війни та енергетичної кризи Україна має використовувати цю перевагу.
Розвиток відновлюваної енергетики – не лише технічне питання, а й економічний фактор, що впливає на стабільність бізнесу, соціальну сферу та обороноздатність країни. Від того, як швидко буде побудована нова генерація, залежить, чи зможе Україна подолати енергетичну кризу та зменшити вплив відключень на життя громадян.
